Дизельне паливо за ДСТУ 7688 може містити не більше 200 мг води на кілограм, тобто 0,02 %. Резервуар на подвір'ї господарства набирає воду значно швидше, ніж паливо встигає витратитися: кожен перепад денної й нічної температури проганяє через дихальний отвір вологе повітря, і конденсат стікає на дно.
Саме тому зберігання дизельного палива в господарстві впирається не в самий об'єм ємності. Важать матеріал стінки, те, як резервуар стоїть і дихає, звідки береться паливо на роздачу і яке паливо залите на зиму. Пластикова ємність для дизельного палива, металева цистерна і двостінний резервуар поводяться в цих умовах по-різному, і правильний вибір залежить від того, скільки палива стоїть, як довго і де.
Поліетилен не іржавіє і не дає цинкових гелів, але він не проводить струм, повільно набухає в паливі й старіє на сонці. Як поводиться сам матеріал, докладно розібрано в статті про марки поліетилену ПНД і ПВД. Тут мова про паливо в ньому.
Що відбувається з дизельним паливом під час зберігання
Дизельне паливо в резервуарі псується з чотирьох причин, і всі вони працюють одночасно: вода, мікроорганізми, окиснення і парафін. Жодна з них не залежить від того, наскільки якісним паливо було в день заливання. Залежить від ємності і від режиму її використання.
Вода і конденсат
Повітря над паливом у неповному резервуарі вдень нагрівається і виходить через дихальний клапан, а вночі охолоджується, і резервуар втягує свіже повітря з вологою. Волога конденсується на холодних стінках і стікає вниз. Вода важча за дизпаливо (густина палива за EN 590 лежить у межах 820-845 кг/м³), тому вона збирається шаром на дні, під паливом, і не змішується з ним.
Чим менше палива в ємності, тим більший об'єм повітря дихає і тим швидше накопичується вода. Резервуар, заповнений на чверть, набирає конденсат інтенсивніше, ніж повний.
Мікроорганізми на межі вода-паливо
Бактерії й гриби живуть у воді, а їжу беруть з вуглеводнів палива, тому їхня колонія росте саме на межі двох шарів. Найвідоміший мешканець паливних резервуарів - гриб Hormoconis resinae, якого називають гасовим грибом або "дизельним жуком". Результат його роботи виглядає як темний слизистий осад і плівки, які забивають фільтри тонкого очищення і сітку забірника.
Без відстоювання води й без обробки біоцидом дизпаливо тримає якість приблизно від шести місяців до року, після чого мікробне забруднення починає проявлятися. Біодизель у суміші (FAME, метилові естери жирних кислот) гігроскопічний, втягує вологу з повітря і прискорює цей процес.
ДСТУ 7688 розрізняє паливо за вмістом FAME: В0 без біокомпонента, В5 до 5 % і В7 до 7 %. Для короткого обороту різниця між ними майже не відчувається. Для запасу, який має простояти зиму, паливо В0 поводиться передбачуваніше: воно менше тягне вологу, а отже, повільніше обростає слизом на межі шарів.
Окиснення і смоли
Кисень повітря повільно окиснює паливо, особливо на теплі й на світлі. Продукти окиснення темнішають, утворюють смоли й нерозчинні частки, які осідають на дні та на фільтрах. Мідь і цинк працюють як каталізатори цієї реакції, а цинк з оцинкованої сталі ще й дає з водою та кислотами гелі. З цієї причини оцинковані баки й латунна арматура в паливній системі не рекомендуються.
Головне
Термін зберігання дизельного палива визначає не календар, а кількість води на дні резервуара. Паливо без відстою, у повній ємності, захищеній від сонця, живе довше, ніж те саме паливо в напівпорожній бочці на відкритому майданчику.
Яка ємність для дизельного палива допустима
Для зберігання й відпуску дизпалива годиться тільки ємність, яку виробник призначив для нафтопродуктів. Правила пожежної безпеки в Україні прямо забороняють відпускати горючі рідини в тару з полімерних матеріалів, не призначену виробником для зберігання нафтопродуктів, і дозволяють пластикові каністри лише з відповідним маркуванням.
Маркування на корпусі і є тим документом, який відрізняє паливну ємність від будь-якої іншої.
На стаціонарні пластикові резервуари для дизпалива в Європі діє стандарт EN 13341. Він охоплює видувні й ротоформовані ємності з поліетилену та ротоформовані з поліаміду 6 об'ємом від 450 до 10 000 л, що працюють під атмосферним тиском. Для господарства це корисна межа: пластиковий резервуар під паливо - це до десяти кубів, а більші об'єми на склад ПММ ставлять металеві.
Бочка з-під води чи ємність під агрохімію паливною не стає. Поліетилен у неї може бути іншої марки, стінку розраховували на воду або розчин добрив, і про набухання у вуглеводнях при цьому ніхто не думав. Паливна ємність отримує від виробника розрахункову товщину стінки, стабілізатор від ультрафіолету і, в правильному виконанні, електропровідний шар. Це видно лише з документів і маркування.
Ще одна пряма вимога тих самих правил: експлуатувати резервуари з тріщинами й підтіканнями заборонено. Тріснута пластикова ємність, з якої сочиться паливо, підлягає або ремонту, або виведенню з роботи, а не спостереженню.
Пластикова, металева чи двостінна ємність: порівняння
Вибір ємності під дизпаливо зводиться до кількох критеріїв: корозія, статика, поведінка на сонці й морозі, вага, ремонтопридатність і захист від розливу. У таблиці нижче зведено, як на ці критерії відповідають три основні варіанти.
| Критерій | Поліетиленова ємність | Сталева ємність | Двостінна ємність |
|---|---|---|---|
| Корозія від води на дні | не іржавіє | іржавіє по дну і в зоні конденсату | залежить від матеріалу внутрішньої ємності |
| Статична електрика | заряд не стікає крізь стінку, потрібне електропровідне виконання | заземлюється струбциною | як у матеріалу оболонок |
| Конденсат | менше: стінка гірше проводить тепло | більше: холодна стінка вночі | менше за рахунок повітряного прошарку |
| Сонце і ультрафіолет | старіє без стабілізатора, нагрівається | фарба вигорає, метал не старіє | зовнішня оболонка бере сонце на себе |
| Мороз | ПЕ тримає мороз, крихкішає з віком | без змін | без змін |
| Захист від розливу | немає, потрібне обвалування | немає, потрібне обвалування | вбудований, друга оболонка |
| Ремонт | тріщина заварюється екструдером або феном | зварювання тільки після дегазації | ремонт внутрішньої ємності складний |
Жоден з варіантів не виграє за всіма рядками. Поліетилен знімає проблему іржі, але додає проблему статики. Метал заземлюється просто, але гниє від води на дні. Двостінний резервуар закриває питання розливу, але коштує дорожче і ремонтується найважче.
Коли пластикова ємність для дизпалива виграє
Пластиковий резервуар доречний там, де паливо обертається швидко і стоїть невеликими об'ємами: польовий запас біля техніки, заправний модуль на бригаді, ємність на кілька кубів у ремонтній майстерні. У цих умовах відсутність корозії і мала вага важать більше, ніж вразливість до сонця.
Поліетиленова стінка гірше проводить тепло, ніж сталь, тому вночі вона не так сильно охолоджується і менше конденсує вологу. Поліетилен не дає іонів металу в паливо і не каталізує окиснення. Ємність з поліетилену можна перевезти порожньою одним трактором і поставити без крана.
Короткий оборот палива тут головна умова.
Для рухомих ємностей, які переставляють по полях, пластик має і ремонтну перевагу. Тріщину в поліетиленовій стінці після видалення палива і промивання заварюють прутком тієї самої марки, а сталевий бак з-під дизпалива перед будь-яким зварюванням вимагає повної дегазації.
Той самий підхід поширюють на єврокуби, але з обмеженням: звичайний IBC-контейнер розрахований на широкий спектр рідин, а для горючих рідин виробники випускають окремі виконання з електропровідною оболонкою. Коли єврокуб уже тріснув від удару чи морозу, його відновлюють за тими самими принципами, що описані в статті про ремонт єврокуба і пластикових резервуарів.
Коли краще сталь або двостінний резервуар
Великий запас, який стоїть місяцями, краще тримати в металі або в двостінній ємності. Склад ПММ на десятки кубів з пластикових резервуарів не будують: EN 13341 закінчується на 10 000 л, а заземлення, обвалування й пожежні відстані для великого складу простіше виконати з металом.
Двостінна ємність виправдана там, де розлив неприпустимий: поруч з водоймою, колодязем, на ділянці без бетонованого майданчика. У британських правилах зберігання нафтопродуктів друга оболонка або обвалування мають вміщати 110 % об'єму ємності, а для сільськогосподарських установок таке вимагається від 1500 л. В Україні ця цифра не прописана так само, але як інженерний орієнтир вона розумна.
Металеву ємність під дизпаливо ставлять з чорної або нержавіючої сталі. Оцинкований бак для дизпалива - погане рішення: цинк реагує з водою й кислотами, утворює гелі, що забивають фільтри, і каталізує старіння палива.
Порада майстра
Найчастіша помилка вибору - взяти під паливо поліетиленову ємність з-під води чи добрив, бо вона є в господарстві. Така бочка не має електропровідного шару, часто стоїть без УФ-стабілізатора, а стінку під агрохімію розраховували на інше навантаження. Через сезон-два паливо починає проступати по зварних швах і фітингах.
Статична електрика і заземлення пластикового резервуара
Поліетилен - діелектрик, і заземлити пластиковий резервуар так, як сталевий, неможливо. Струбцина, прикручена до пластикової стінки, нічого не відводить: заряд не рухається крізь матеріал до точки кріплення. Під час наливу й зливу, коли паливо тече по шлангу й падає в ємність, заряд накопичується на рідині й на внутрішній поверхні.
Дизпаливо має температуру спалаху не нижче 55 °C, тому за звичайної температури його пари над дзеркалом рідко досягають займистої концентрації. Небезпека зростає в спеку, коли стінка на сонці нагрівається, і коли в ємність потрапив бензин: навіть невелика домішка бензину різко знижує температуру спалаху суміші.
Рішення виробників - електропровідний поліетилен з технічним вуглецем, з якого роблять весь корпус або зовнішній шар. Такий шар відводить заряд до точки заземлення. Для звичайної, непровідної ємності мінімум захисту - заземлити все металеве, що контактує з паливом: насос, металеву трубу забору, пістолет роздачі, горловину, і наливати паливо по трубі до дна, а не вільним струменем з висоти.
Правила пожежної безпеки вимагають заземлювати посудини й трубопроводи для горючих рідин не менше ніж у двох місцях і щороку перевіряти опір заземлення. На пластиковому резервуарі ця вимога переходить на металеві вузли обв'язки.
Майданчик, обвалування і розташування резервуара
Ємність під паливо ставлять на рівну, тверду основу, яка тримає вагу повної ємності без просідання. Поліетиленове дно на нерівному ґрунті або на камені працює на згин, і перша втомна тріщина з'являється саме там, де дно лежить на опорі точково. Бетонна плита або щільна утрамбована основа з піщаною подушкою знімає цю проблему.
Обвалування - вал або бортик навколо ємності, який затримує паливо при розливі. Правила пожежної безпеки вимагають тримати майданчики всередині обвалувань рівними, утрамбованими й посипаними піском, а зменшувати нормовану висоту обвалування заборонено. Ті самі принципи обвалування й основи діють для добрив, і вони докладно описані в статті про зберігання КАС і аміачної селітри.
Над складом паливно-мастильних матеріалів не можна прокладати повітряні лінії електропередачі й зовнішні електропроводки. Пластиковий резервуар краще ставити в тінь або під навіс: сонце гріє паливо, прискорює окиснення, дихання ємності й старіння стінки.
Що перевірити на місці встановлення
- основа рівна, дно лежить всією площею, без точкових опор
- обвалування ціле, всередині утрамбований пісок
- над ємністю немає ліній електропередачі й проводки
- ємність у тіні або під навісом, дихальний клапан не забитий
Зимове дизельне паливо і парафін у резервуарі
Дизельне паливо містить парафіни, які на холоді кристалізуються. Температура помутніння - момент, коли в паливі з'являються перші кристали. Гранична температура фільтрованості (CFPP) - температура, при якій кристали вже забивають фільтр стандартного приладу. ДСТУ 7688 ділить паливо за кліматом на три марки.
| Марка за ДСТУ 7688 | Гранична температура фільтрованості | Умови застосування |
|---|---|---|
| Л (літнє) | не вище -5 °C | тепла пора року |
| З (зимове) | не вище -20 °C | повітря від +5 до -20 °C |
| Арк (арктичне) | не вище -30 °C | повітря нижче -20 °C |
У паливі без депресорних присадок температура помутніння і CFPP майже збігаються. У паливі з присадками помутніння може починатися приблизно на 10 °C вище за CFPP: присадка не зупиняє появу кристалів, вона тримає їх дрібними, щоб вони проходили крізь фільтр.
У резервуарі, який довго стоїть на морозі нижче температури помутніння, кристали парафіну повільно осідають і злипаються на дні. Верхній шар палива стає біднішим на парафін, нижній збагачується ним. Забірник, який бере паливо з дна, першим видає техніці загуслу фракцію, навіть якщо паливо зимове за паспортом.
Літнє паливо, залишене в ємності з осені, треба вибрати до морозів або розвести зимовим. Змішування знижує температуру фільтрованості суміші, але не до показника чистого зимового палива, і розраховувати на "зимовість" розведеного залишку не можна.
Заповнення, дихання і роздача з міні-АЗС
Дизпаливо розширюється при нагріванні приблизно на 0,083 % на кожен градус. Тисяча літрів, залиті холодним ранком і нагріті сонцем на 40 °C, займають уже близько 1033 л. Резервуар, заповнений під горловину, в спеку виштовхує паливо через дихальний отвір, тому ємність не доливають до кінця і лишають запас об'єму.
Дихальний клапан потрібен обов'язково. Герметично закрита пластикова ємність при нагріванні роздувається, а при охолодженні втягує стінки, і таке циклічне навантаження зводить поліетилен втомою. Відкритий отвір без фільтра, навпаки, пускає всередину пил і вологу.
Міні-АЗС для господарства - це ємність, насос, лічильник і роздавальний пістолет на одній рамі. Забірна труба в ній повинна закінчуватися вище дна, щоб не піднімати воду й осад, а на самому дні, в найнижчій точці, стоїть зливний кран для відстою. Злитий відстій показує стан палива краще за будь-який прилад: чиста вода, мутна емульсія чи чорний слиз говорять про різні проблеми.
Паливна ємність тече по шву чи фітингу?
Заварюємо поліетиленові резервуари й баки після видалення палива. Виїзд по всій Україні, гарантія на роботу 25 років.
На роздачі ставлять фільтр-водовідокремлювач. Навіть якщо паливо в ємності чисте, він ловить воду й частки, які підняв насос, і захищає паливну апаратуру техніки. Засмічений фільтр на роздачі - сигнал, що час злити відстій і оглянути дно.
Раз на кілька сезонів ємність зачищають повністю. Паливо вибирають, осад і слиз з дна видаляють механічно, стінки миють водою з мийним засобом і ретельно сушать, бо залишена вода стане першим шаром конденсату для нового палива. Пластикову ємність під час зачистки заодно оглядають зсередини з ліхтарем: волосяні тріщини біля фітингів і в кутах дна видно на просвіт краще, ніж ззовні. Правила пожежної безпеки окремо забороняють експлуатувати резервуари, для яких минули строки зачищення, тож для складу ПММ це не побажання, а регламент.
Порада майстра
Злийте відстій з дна ємності після кожного сильного перепаду температури і обов'язково перед зимою. Вода, що замерзла в зливному крані або в нижньому фітингу, розширюється і тріскає поліетилен саме в найнижчій точці, звідки потім паливо витікає непомітно.
Як старіє пластикова ємність під паливом і що з нею роблять
Поліетилен неполярний, як і вуглеводні дизпалива, тому паливо повільно проникає в стінку і вона набухає. Набухання невелике, але воно пластифікує матеріал: стінка стає м'якшою, а через неї частина пари дифундує назовні. Запах палива біля непошкодженої пластикової ємності - наслідок саме дифузії, а не обов'язково тріщини.
Під навантаженням і в присутності вуглеводнів у поліетилені розвивається розтріскування під напруженням: дрібні тріщини починаються біля фітингів, різьбових горловин, кріплень і місць, де ємність стоїть на жорсткій опорі. Біодизель набухає в поліетилені менше, ніж звичайне паливо, зате він гігроскопічний і підгодовує мікробне забруднення.
Ультрафіолет руйнує поверхневий шар ємності без стабілізатора. Перший маркер - матова, крейдяна поверхня, яка пачкає руку. Під цим шаром матеріал ще тримає, але його ударна в'язкість на морозі вже нижча, ніж у нового.
Типові місця тріщин на пластиковій ємності під паливо:
- зона навколо нижнього фітингу і зливного крана
- кути дна, де стінка лежить на жорсткій опорі
- кріплення ременів і рами на рухомих ємностях
- горловина, яку перетягували під час закручування кришки
Така тріщина заварюється, якщо матеріал зберіг пластичність. Перед зварюванням паливо повністю видаляють, стінку промивають і сушать: поліетилен, просочений дизпаливом, дає пористий шов без провару. Ремонт резервуарів і ємностей великого об'єму ми виконуємо як окрему послугу, ремонт пластикових резервуарів, а якщо тече бак самої техніки, варто почати з розбору, чому тріскається паливний бак трактора.
› Це може вас зацікавити: Ремонт паливних баків тракторів і комбайнів - зварювання пластикових баків техніки після дегазації.
Ремонт не має сенсу, коли стінка крихка по всій площі: від натиску нігтем на крейдяній поверхні відшаровується луска, а тріщини йдуть сіткою, а не однією лінією. Така ємність вже не тримає удару і наступної зими, і для неї раціональніше виготовити або купити нову.
Головне
Запах палива біля пластикової ємності ще не означає тріщину, а мокра пляма під нею означає. Тріщину в поліетилені заварюють після повного видалення палива й промивання, а ємність з крейдяною, крихкою по всій площі стінкою ремонтувати вже пізно.
Часті запитання
Відповіді на питання, які найчастіше виникають при виборі ємності й зберіганні дизпалива в господарстві.
Чи можна зберігати дизельне паливо в пластиковій ємності?
Так, якщо виробник призначив ємність для нафтопродуктів. Правила пожежної безпеки забороняють відпускати паливо в полімерну тару, не призначену для нафтопродуктів, тому бочка з-під води чи агрохімії під дизпаливо не годиться.
Скільки можна зберігати дизельне паливо?
Без відстоювання води й без біоциду дизпаливо тримає якість приблизно від шести місяців до року. Термін подовжує повна ємність у тіні, регулярне зливання відстою і відсутність міді та цинку в обв'язці. Паливо з біодомішкою старіє швидше через гігроскопічність естерів.
Звідки береться вода в ємності з дизпаливом?
Переважно з конденсату. Ємність дихає при кожному перепаді температури, втягує вологе повітря, волога конденсується на стінках і осідає на дно під паливом.
Чи треба заземлювати пластикову ємність для дизпалива?
Заземлити саму непровідну стінку неможливо, заряд крізь неї не стікає. Заземлюють металеві вузли, що контактують з паливом: насос, трубу забору, пістолет, горловину. Повний захист дає тільки ємність з електропровідного поліетилену, у якої заземлюється корпус.
Чи можна залити літнє дизпаливо на зиму, якщо розвести його зимовим?
Розведення знижує граничну температуру фільтрованості суміші, але не до рівня чистого зимового палива. На морозі нижче температури помутніння парафін осідає на дно ємності, і забірник першим бере загуслу фракцію.
Чому пахне паливом біля цілої пластикової ємності?
Поліетилен неполярний і повільно пропускає вуглеводні: паливо набухає в стінку, і частина пари дифундує назовні. Якщо запах є, а мокрих плям і підтікань немає, тріщини, найімовірніше, немає.
Чи ремонтується тріснута пластикова ємність з-під дизпалива?
Так, якщо поліетилен зберіг пластичність. Паливо видаляють, стінку промивають і сушать, після чого тріщину заварюють прутком тієї ж марки полімеру. Ємність з крихкою, крейдяною стінкою по всій площі ремонтувати не має сенсу.
